З великим сумом у серці ми оголошуємо про непоправну втрату — загибель нашого земляка та співробітника, Долю Віталія Валерійовича, військового Збройних Сил України.
На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе сім’ї та схиляємо голову в глибокій скорботі.
Віталій народився 24 грудня 1985 року в місті Ізюмі Харківської області.
Навчався і закінчив загальноосвітню школу № 12 . З 2017 року працював в Управлінні соціального захисту населення Ізюмської міської раді на посаді головного спеціаліста відділу автоматизованої обробки інформації.
У вересні 2023 року вступив до Державного біотехнологічного університету за спеціальністю «Кіберпорт».
У своєму житті Віталій захоплювався відеоіграми, дуже любив українські пісні, вів активний спосіб життя, займався велоспортом. Про його безмежну любов та відданість до тварин знали всі. Активно брав участь у житті управління. Був веселим, винахідливим і завжди знаходив вихід з будь-якої складної ситуації. Він мав багато друзів та завжди був душею компанії. Надзвичайно позитивна та доброзичлива людина, завжди готовий підтримати інших та подарувати позитивні емоції.
Був фахівцем з великої літери. Свою професійну допомогу надавав також і іншим управлінням. Ніколи не відмовляв в допомозі.
Під час окупації Віталій залишився в нашому місті. Те що він пережив, навіть страшно уявити. Через любов до своєї Батьківщини та чітку громадянську позицію до нього були застосовані тортури та катування. Але це не зломило його волю та козацький дух. Був дуже вмотивованою людиною.
27 березня 2024 року був призваний до лав ЗСУ, військова частина А 1363. На фронті був оператором дронів.
Серед тяжких боїв під Торецьком, де відбувається звільнення та захоплення населених пунктів, Віталій віддав своє життя. Ці мужні воїни, наші герої, стоять насмерть, захищаючи свою Батьківщину. Він мав непохитну волю та велике серце, готове вступити у бій, щоб не дати «кацапам» захопити і керувати нашою Україною.
Віталій був справжнім патріотом, не байдужим до долі та майбутнього своєї країни.
Сьогодні ми прощаємося з героєм, чиє життя скоротилося на полі бою. Він завжди залишиться в наших серцях як відданий захисник і чудова людина, яка приносила радість та усмішки усім навколо.
Нехай Віталій спочиває в мирі, а його сім’я знаходить силу і тепло у спогадах про нього. Ми завжди будемо пам’ятати його великий внесок у благо нашої країни та безсмертність його духу.
Шановні громадяни, прохання проявити повагу та пам’ять до героя та підтримати його рідних у цей скорботний час.
Вічна пам’ять Віталію Валерійовичу, справжньому герою, який жив і помер, захищаючи нашу Україну. І нехай Господь віддячить його рідним силою, мужністю та благословенням у цей скорботний час.
Ми розділяємо біль рідних та друзів Віталія і висловлюємо щирі співчуття його батькам.
Нехай душа загиблого захисника знайде вічний спокій і залишить в наших серцях вічну пам’ять. Слава українському воїну, який захищав рідну, Україну і кожного з нас!