У 2025 році минуло 20 років з дати прийняття Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків». З прийняттям Закону створено правову основу для впровадження гендерної політики в усіх сферах суспільного та політичного життя країни, метою якого є досягнення паритетного становища жінок та чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, ліквідації дискримінації за ознакою статі та застосування специфічних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок та чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України.
Паритетне становище жінок і чоловіків, або гендерний паритет, — це принцип симетричного й рівноважного представлення чоловіків та жінок у всіх сферах суспільного життя, включно з економікою, політикою, освітою та наукою. Це означає досягнення такого стану, коли жінки й чоловіки мають рівні права, можливості та обов’язки, і можуть брати рівноцінну участь у всіх процесах, які стосуються суспільства.
Сфери, де має бути досягнутий паритет:
- Економіка та ринок праці: Забезпечення рівної оплати за рівноцінну роботу, усунення «скляної стелі», доступ до високооплачуваних та престижних професій, а також рівні можливості для кар’єрного зростання.
- Політика та влада: Рівне представлення жінок і чоловіків у прийнятті рішень на всіх рівнях влади, від місцевого до національного.
- Наука та освіта: Рівний доступ до здобуття освіти та наукових знань, а також рівні можливості для зайняття наукових посад і проведення досліджень.
- Сім’я та побут: Рівний розподіл обов’язків та відповідальності у догляді за дітьми, домашньому господарстві та забезпечення сім’ї.
- Захист та безпека: Забезпечення рівних можливостей для жінок і чоловіків брати участь у захисті країни та виконувати відповідні обов’язки.
- Культура: Забезпечення рівних прав та можливостей для самореалізації у сфері культури.
В Україні станом на початок 2025 року статистично дещо більше жінок, ніж чоловіків, що становить приблизно 51% проти 49%. Ця тенденція спостерігається у зв’язку зі значно вищою тривалістю життя жінок порівняно з чоловіками та впливом війни, що призвела до міграції та демографічних змін.
Країни з найвищим гендерним паритетом – це Ісландія, яка лідирує вже багато років, а також країни Північної Європи, такі як Норвегія, Швеція та Фінляндія, разом з країнами Західної Європи на кшталт Іспанії та Бельгії. Ці країни досягають рівності у різних сферах суспільного життя, зокрема в політиці, економіці та охороні здоров’я, завдяки впровадженню гендерних квот та іншим політичним та соціальним реформам.
Визначено шляхи досягнення паритету між жінками та чоловіками, зокрема: зміни у законодавстві, проведення освітніх кампаній, створення програм підтримки жіночого лідерства та залучення чоловіків до процесів досягнення гендерної рівності.
У багатьох контекстах досягнення паритету (рівності, балансу) можна вважати колективну відповідальність, оскільки це результат спільних зусиль та внеску різних суб’єктів, які співпрацюють для досягнення спільної мети. Це означає, що успіх залежить від активності та відповідальності кожного члена групи чи суспільства.
Ґендерна рівність означає, що всі люди мають свободу для розвитку своїх особистих здібностей та свободу вибору без обмежень, пов’язаних із жорстко закріпленими ґендерними ролями. Тобто різна поведінка, прагнення та потреби жінок і чоловіків враховуються, оцінюються й підтримуються рівним чином. (Європейська Комісія, 2004)