Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1098 затверджено «Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату»
Цей Порядок визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2020 р. тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, але не набула права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплату.
Призначення тимчасової допомоги особі проводиться органами соціального захисту населення з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу, перераховується кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачується до досягнення віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.
Пенсійний вік, страховий стаж визначають органи Пенсійного фонду України та за заявою особи видають довідку про наявний страховий стаж.
Тимчасова допомога призначається з дня, що настає за датою досягнення пенсійного віку, якщо звернення відбулося не пізніше ніж через три місяці після досягнення такого віку , в іншому – з дня звернення. Розмір допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність (станом на 1 січня становить 1373 грн.), і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Тимчасова допомога не призначається у разі, коли особа або члени сім’ї протягом 12 місяців перед зверненням здійснили покупку на суму, яка перевищує 50 тис. гривень, особа працює, провадить іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу, у власності є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, чи більше як один автомобіль, інший транспортний засіб.
Для призначення допомоги особа подає до органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або фактичним місцем проживання такі документи:
заяву;
документ, що посвідчує особу;
документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
довідку про наявний страховий стаж, видану органами Пенсійного фонду;
декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення.)