Роздрукувати Страница

Протидія торгівлі людьми

Notice

Нормативно-правова база протидії торгівлі людьми
 

Протидія торгівлі людьми 

Якщо відносно людини застосовувалися будь-які дії: погрози, фізичне або психологічне насильство, обман, шантаж, шахрайство, використання уразливого стану, зловживання владою, залучення до боргової кабали, маніпулювання, обмеження свободи пересування, вилучення  документів та інше, з метою експлуатації в будь-якому  вигляді :

— трудова експлуатація;                                        — примусовий шлюб;

— жебрацтво;                                                          — усиновлення з  метою наживи;

— сексуальна  експлуатація;                                 — використання в  дослідах, збройних      

— примусове сурогатне материнство;                    конфліктах, злочинній діяльності;

— вилучення органів   

                                                                     

Підтримка постраждалих від торгівлі людьми:

  • Правова, психологічна, соціальна та
  • матеріальна;
  • Відновлення документів;
  • Сприяння у  працевлаштуванні;
  • Медичне обстеження та  лікування                                       

КОНСУЛЬТАЦІЇ НАДАЮТЬСЯ     БЕЗКОШТОВНО   ТА   КОНФІДЕНЦІЙНО:                                     

Українська національна довідкова безкоштовна лінія з питань міграції та протидії торгівлі людьми: 0-800-505-501(безкоштовні дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні) або 527 (безкоштовні дзвінки з номерів Київстар та МТС).

Міністерство соціальної політики України – є національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми; відповідає за формування та реалізацію державної політики у сфері протидії торгівлі людьми, викорінення передумов торгівлі людьми, зокрема щодо попередження насильства в сім’ї та дискримінації за ознакою статі, підвищення рівня обізнаності щодо протидії торгівлі людьми, координацію та контроль за діяльністю закладів допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми тощо.

На виконання Закону України „Про протидію торгівлі людьми”, прийнятого у 2011 році створена система протидії торгівлі людьми та надання допомоги постраждалим особам:

— діє Державна програма протидії торгівлі людьми на період до 2015 року;

— затверджено порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, порядок взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми;

— затверджено порядок виплати одноразової матеріальної допомоги постраждалим особам;

— затверджено стандарти надання послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми, методичні рекомендації для державних службовців, які працюють з постраждалими;

— затверджено програму навчання спеціалістів, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми;

— затверджено методичні рекомендації щодо надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми для використання в роботі державних службовців;

— в структурі Міністерства внутрішніх справ діє окремий підрозділ – Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми;

— в кожній місцевій державній адміністрації визначено структурний підрозділ, відповідальний за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

— в усіх регіонах діють місцеві координаційні ради з питань протидії торгівлі людьми;

— налагоджена тісна співпраця з міжнародними та громадськими організаціями, які працюють у цій сфері.

Станом на 22.07.2015 Міністерством соціальної політики України 94 громадянам встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, серед яких 88 — громадяни України і 6 іноземців (громадяни Пакистану, Молдови та Російської Федерації).

За статтю — 39 чоловіків, 39 жінок і 16 дітей.

За видами експлуатації: 42 випадки — трудова експлуатація, 24 випадки — сексуальна, 19 випадків — залучення до жебракування, 4 випадки — змішана експлуатація, 3 випадки — вилучення органів, 2 випадки — продаж малолітньої дитини.

Країни призначення (експлуатації): Україна — 37 випадків, Російська Федерація — 37 випадків, Турецька Республіка — 6 випадків, Республіка Польща — 5 випадків, Республіка Молдова — 2 випадки, Республіка Азербайджан — 2 випадки, Держава Ізраїль — 2 випадок, Республіка Сербія — 1 випадок, Грецька Республіка — 1 випадок, Федеративна Республіка Німеччина — 1 випадок.

Вид торгівлі людьми: внутрішня (всередині країни) — 31 випадок, міжнаціональна (транскордонна) — 63 випадок.

У 2014 році центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, службами у справах дітей, дипломатичними установами України за кордоном у співпраці з громадськими організаціями надано допомогу 55 особам, які постраждали від торгівлі людьми (та не виявили бажання отримати статус).

 

     Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 № 783 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми» спеціалістами зазначених центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді здійснено оцінку потреб осіб, постраждалих від торгівлі людьми, з урахуванням віку, статі, стану здоров’я, та забезпечено надання необхідних послуг, а також був складений план реабілітації постраждалих з метою відновлення фізичного, психологічного стану та соціальної адаптації.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми» усі постраждалі отримали одноразову матеріальну допомогу.

Висвітлення заходів та матеріалів із запобігання і протидії людьми відбувається в засобах масової інформації на обласному, районному, міському рівні, а саме:

— розповсюдження інформаційних матеріалів (плакати з соціальною рекламою розміщені в усіх районних управліннях праці та соціального захисту населення, закладах освіти, сільських радах, центрах зайнятості, центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, службах у справах дітей, відділах у справах сім’ї, молоді та спорту, на зупинках громадського транспорту).

 

Відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми”, особи, які постраждали від торгівлі людьми у разі потреби можуть отримати комплексну психологічну, соціально-педагогічну, соціально-медичну, юридичну, інформаційну, допомогу у працевлаштуванні та перекваліфікації та інші види допомоги в одному з діючої мережі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або центрів соціально-психологічної допомоги.

Положеннями затвердженого Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 417) передбачено, що особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, може подати до місцевої державної адміністрації за місцем перебування заяву про встановлення відповідного статусу. За результатами розгляду заяви та інших матеріалів справи, Міністерство соціальної політики України приймає рішення про встановлення або відмову у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. У разі прийняття рішення про відмову у встановленні статусу, таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді є основним виконавцем заходів з надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, на які покладені функції з здійснення оцінки потреб постраждалої особи, розробки плану її реабілітації, координації та контролю за його виконанням.

Також допомогу постраждалі особи можуть отримати в територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Діти, які постраждали від торгівлі людьми можуть бути влаштовані до центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та притулків для дітей з метою тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.

Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;

2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;

3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв’язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;

4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;

5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:

1) безоплатне отримання послуг перекладача;

2) тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв’язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;

3) постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.

Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції за місцем проживання особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Особа, яка постраждала від торгівлі людьми на території України та громадяни України, які постраждали від торгівлі людьми на території іншої держави мають однакові права.

Надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, не залежить від:

1) звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі;

2) наявності у такої особи документа, що посвідчує особу.

 

Постійне посилання на цю статтю: http://upszn-izyum.gov.ua/?page_id=86