Цей дощ — як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю — і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.
Шановні ліквідатори наслідків Чорнобильської катастрофи!
Чорнобиль поламав життя мільйонів людей, назавжди розділив їх долі на дві половини: мирне життя до катастрофи і небувале горе, яке не піддається будь-якому виміру, після 26 квітня 1986р. Відтоді кожен з нас живе з великою тривогою за майбутнє прийдешніх поколінь, яких торкнулося Чорнобильське лихо, і усвідомлює всю незахищеність людства перед катастрофами планетарного масштабу. Розміри Чорнобильської катастрофи могли б бути ще більшими і жахливішими, якби на поєдинок з розбурханим атомом з перших хвилин аварії не вступили тисячі людей.
Багато жителів нашого міста стали ліквідаторами наслідків Чорнобильської катастрофи, заплативши за порятунок світу найдорожчим — своїм здоров’ям. Багато з них, на жаль, передчасно пішли з життя, практично всі хворіють і потребують належного медичного та соціального забезпечення.
Ми низько схиляємо голови перед ліквідаторами Чорнобильської катастрофи, сердечно дякуємо за мужність і відвагу, за виконаний громадянський обов’язок, за порятоване вашими зусиллями людство. Кожен з ліквідаторів Чорнобиля — справжній герой, який повинен повсякчас відчувати шану і повагу з боку суспільства. Турбота про ліквідаторів, героїв – рятівників людства має консолідувати суспільство, усі його політичні сили і належати до найважливіших загальнодержавних завдань.
Від душі бажаємо кожному з вас міцного здоров’я, достатку і злагоди в родинах!