«Я по світу іду в вишиванці
Аж дивуються ген журавлі,
Хай встрічають в веселій багрянці
Україна іде по землі»
Щороку в третій четвер травня ми відзначаємо Всесвітній день вишиванки. Це свято покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив’язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.
Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Згодом до нього долучились всі навчальні заклади Чернівців, а згодом – усі міста України.
Ідеєю свята «День вишиванки» є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов’язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Люди, які одягнули вишиванку в День вишиванки, завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів, недарма ж саме вишиванку вважають оберегом генетичного коду українців. ФОТО ЗВІТ ЗАХОДУ