Стрес – емоційний стан організму, який обумовлений надмірним тиском на особу і згодом здійснює на неї деморалізуючу дію. Наприклад: ситуація дефіциту часу; одночасна велика кількість подій або інформації, яку не в змозі оцінити і прийняти людина; неприємна подія в родині та ін. Стрес – це обов’язковий компонент людської діяльності. Зауважемо, що стрес характеризується наявністю трьох фаз; тривоги, супротиву і виснаження. Люди по-різному переносять на собі названі фази стресу, що залежить як від їхніх особистих, так і від багатьох інших факторів: одні проявляють реакцію суперництва й борються з ним, інші – пасують. В залежності від виду і характеру стреси бувають фізіологічними і психологічними. Тип стресу, який має відношення до керівників характеризується надмірними психологічними або фізіологічними напругами. Фізіологічні стреси виникають, коли відбувається накопичення критичної маси утомленості від стресових ситуацій. Результати таких стресів – хвороби (виразка шлунку, мігрень, гіпертонія, болі у серці і спині, артрит, астма та ін.). Психологічні стреси поділяються на інформаційні та емоційні. Інформаційні стреси виникають в ситуації інформаційних перевантажень, коли людина не справляється із задачами, не поспіває прийняти рішення та ін. Робота керівника, його підлеглих в стресових ситуаціях може привести до неправильного виконання обов’язків. Керівникові важливо проявляти турботу про раціональну організацію праці підлеглих, створенню і укріпленню морально-психологічного клімату в колективі, що в значній мірі дозволить виключати стресові ситуації. Емоційні стреси проявляються в ситуаціях погроз, небезпеки, образ. Людина стає роздратованою, втрачає апетит, впадає в депресію, знижується її зацікавленість до спілкування. Для досягнення високої продуктивності праці і низького рівня стресу необхідно: — визначити обгрунтований об’єм і тип роботи підлеглим стосовно їх здібностей; — дозволяти підлеглим відмовлятися від доручень, якщо на це у них є достатньо підстав; -чітко визначити конкретні зони повноважень, відповідальності та виробничих завданьвикористовуйте стиль лідерства залежно від конкретної ситуації; -забезпечте належну винагороду за ефективну роботу; частіше виступати в ролі наставника. Однією з нагальних завдань сучасного менеджменту є пошук шляхів підвищення стресостійкості людини. Стресостійкість менеджера – це його здатність свідомо протистояти тривалому стресу. Відомо, що при тривалому перебуванні у стані навіть слабкого стресу створюється серйозна небезпека для психічного стану менеджера і його здоров’я. Потрібно знати, що стрес – це також і необхідна умова життєдіяльності. Відомий канадський фізіолог Ганс Сальє, який вперше описав стрес, вважає, що життя без стресу не мислиме. Негативні наслідки має не сам стрес, а дистрес як його складова частина, якого й слід уникати. Все, що пов’язано з дистресом несе в наше життя хвороби, депресію, одинокість, певні функціональні неврози, в той час як ейфорійний стрес означає здоров’я, задоволення, щастя. Принципи мудрого відношення до життя вміти відрізняти головне від другорядного; знати міру впливу на події, тобто знати реальну оцінку як власних можливостей так і ситуації, в якій ми знаходимося; вміти підходити до проблеми з різних сторін; готувати себе до будь-яких неочікуваних подій; сприймати діяльність такою, якою вона є в реальності, а не в нашій уяві; старатися зрозуміти інших; вміти здобувати позитивний досвід із всього, що відбувається; «заслужити любов ближнього». Тому 02.03.2023 року представниками Всесвітньої гуманітарної організації Міжнародного медичного корпусу був проведений тренінг серед працівників організацій та установ на тему: «Управління стресом» на якому було надано багато інформації. щодо вирішення зазначеної проблеми та на прикладах отримали навички та детальне роз’яснення стосовно управлінням вказаного явища. На при кінці тренінгу учасники ділилися досвідом використання деяких практик в роботі та отримували рекомендації, щодо нових методик для використання у повсякденному житті та в роботі.
ФОТО
